Під маскою Клавдії Петрівни ховалися наші комплекси, або чому нам всім треба видалити соцмережі
Зося ЗлючкоФото: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Паралельні світи
Чи помічали ви, що живете у двох паралельних світах? Є світ реальний, де ви та ваше оточення. У ньому зазвичай адекватні, психологічно дорослі, морально стійкі люди, які багато працюють, втомлюються, часом зляться і дратуються, інколи бояться, але тримаються та продовжують допомагати одне одному.
А є світ віртуальний – такий собі портал до пекла, який відкривається, коли ви заходите у соцмережі. Там люди готові словесно вбивати одне одного, проклинати до сьомого коліна і змішувати одне одного з відходами життєдіяльності через будь-яку дрібницю.
Зіткнення цих двох світів викликає когнітивний дисонанс і мігрень. З вашою Зосею це трапилося після того, як вона сходила на концерт Klavdia Petrivna у київському Палаці спорту.
Тож що було у реальності? Яскраві шоу два вечори підряд, де 19-річна дівчинка зібрала 16 тисяч глядачів на своїх дебютних сольниках. А що було в соцмережах? Нова хвиля хейту, критика і тисячі образливих коментарів.
То який із цих світів справжній? Давайте розбиратися разом.
Про перші рази
Спочатку про концерти. Чи були вони ідеальними? Та звісно, що ні. Якщо захотіти домахатися, то завжди знайдеться до чого. І вокал у Клавдії Петрівни не завжди чистий (ну, не такий ідеальний, як у студійному записі). І взаємодії з глядачами замало (поки не розповідає між піснями гуморески, як Вєрка Сердючка). І шоу закоротке (близько 1,5 години), особливо, якщо розглядати пропорційно до вартості квитків (майже 1000 грн у першій фан-зоні).
Але чого ви хотіли від дебюту? Давайте будемо чесними самі з собою: згадаємо свої перші рази у будь-чому і поставимо їм оцінку. Це при тому, що вони у нас зазвичай відбувалися не у присутності багатотисячного натовпу і без фільмування на професійні камери та смартфони. Ну як – не 10/10?
Коли ваша Зося їхала на своє перше інтерв’ю у житті, то переплутала напрямок руху автобуса і припхалася не на той кінець міста. Здавалося, це фіаско і журналістська кар’єра закінчилася, так і не почавшись. На щастя, спікер лише по-доброму посміявся з цього промаху і сам приїхав до Зосі. Тож подякуємо йому всі разом крізь роки в тому числі за те, що і зараз читаємо ці рядки.
Ну а тепер поговоримо про критику.
Критика критики
Чи заслуговує Клавдія Петрівна на критику? Так, однозначно, так. Критика, особливо об’єктивна та якісна, стимулює розвиток. А молодому бренду Klavdia Petrivna він дуже потрібен.
Менеджмент і маркетинг артистки реалізував класну стратегію, заінтригувавши нас всіх, підсадивши на "серіал" із пісень, образів, костюмів, капелюхів і масок. І, схоже, тепер, коли маски зняті, продюсери не дуже розуміють, як продовжувати зростання цього бренду. Тож підказки від нас, тих, кому дійсно є що сказати, можуть бути дуже цінними.
Чи заслуговує на критику Соломія Опришко? Ні, однозначно, ні. Дівчина із маленького села на Львівщині, вчорашня скрипалька-випускниця музучилища, проробила величезну роботу, щоб опинитися там, де є зараз. Вона заслуговує на квіти, компліменти та бути чудовим прикладом для усіх, хто має талант, мрію і робить бодай щось для того, щоб їх реалізувати.
І вже точно Соломія Опришко не заслуговує на критику зовнішності. Вибачте, але жарти про "стриптиз обличчя", глум над макіяжем, висміювання зачіски та коментарі про фігуру – це огидно.
Схоже, що під маскою Клавдії Петрівни ховалися комплекси натовпу із соцмереж, якому складно змиритися з тим, що аби бути успішним – не обов’язково бути ідеальним. А бути красивим – не означає мати модельні параметри. Виявилося, що для успіху важливіше бути живим, справжнім та щирим. Тож дамо диванним "аналітикам" деякий час, щоб оговтатися і прийняти нову реальність.
А Клавдії-Соломії і самим собі нагадаємо, що за екранний час нам не доплачують, до смартфонів ми не приковані кайданами, а за межами соцмереж досі існує реальне життя, яке часто набагато добріше, ніж віртуальний світ.
Попередня новина
